Ми – виговці!

Гетьман Іван Виговський

Часи гетьманства (1657—1659 рр)

Іван Остапович Виговський походив зі старовинного роду української православної шляхти, яка оселилась у Вигові Овруцького повіту Київського воєводства.

Іван Виговський здобув добру освіту у Києво-Могилянському колегіумі, чудо­во володів, окрім рідної мови, польською, латинською, церковнослов’янською та російською, був прекрасним каліграфом.

Наприкінці 30-х років XVII століт­тя Іван розпочинає службову кар’єру — юристом у міському суді в Луцьку, зго­дом — намісником луцького підстаро­сти, завідував канцелярією луцького земського суду.

Вже тоді Іван Виговський, вступив­ши до луцького православного брат­ства, виявив себе великим оборонцем православної віри та захисником україн­ської мови.

У 1648 році Виговський потрапив до татарського полону, з якого його вику­пив Богдан Хмельницький і призначив генеральним писарем військової канце­лярії українського уряду, де Іван набрав­ся великого досвіду з управління вій­ськом і державою.

26 серпня 1657 року полковники ук­раїнських козацьких полків та інша ко­зацька старшина на раді в Чигирині об­рали Івана Остаповича Виговського геть­маном.

Протягом року на трьох радах Виговського затверджували гетьманом!   Коли козаки вручали Виговському гетьманську булаву, він сказав: “Ця булава буде доброму на ласку, поганцеві на кару. Нікому в війську підлещуватися не буду. Військо Запорозьке не може не знати страху. У війську має бути лад і послух”. І цих слів він завжди дотримувався.